поза реальністю)

* * *
страшно
що світ
почує моє дихання
і підстежить
де я

* * *
поки Оріль
повисла у небі

зірка хати
в білих рукавах роси

і по них Ляхів брід
бежить зеленим вовком

я лечу то зелено то жовто
всередені кольорів

вчуся неправильно
бути водою

поставлені комп'ютери
кавкають

й переписують дівчат і всіх
щоб не зникли невідомо куди

а я саме збираюсь в простір

Раїса Лиша