крокую.. не спиняючись.. є мрії.. потрібно їх встигнути впіймати.. дехто вірить у те, що мрії - ніщо інше, ніж вигадка, фантазія, плід уяви...
я вже вкотре переконуюся, що мрії - це реальність.. і, де-факто, мрії - це вже те, що існує... вони вже поруч..але люди занадто слабкі, боязкі, щоби забирати свої мрії у дійсності..та занадто сліпі, щоби помітити їх..)
люблю щирість.. особливо, коли запитують, як мої справи)) нині не доводиться маскувати слова у неправду, кажучи, що все гаразд))
чекаю на травневі свята) ці дні обіцяють силу-силенну приємностей)) буду смакувати ними сповна))
дні минають.. у понеділок була на Ярмарку інноваційних бібліотечних послуг)) висвітлювала його в режимі он-лайн)) оперативність - це мистецтво, яке потрібно оволодіти.. принаймні, мені)
увечері надибалася з Маруською)) потинялися вулицею, а потім прийшли до мене, попили чайок та завалилися дивитися документальну стрічку "Home" - про те, що люди зробили зі своєю домівкою - Землею..
на початку фільму прозвучала шикарна фраза: "Вислухати - не означає почути"..
докінця так і не додивилися.. зморив сон)
вівторок.. відпочивала, прибирала.. а потім поїхала в "Купідон", де відбувся збір волонтерів)
а ще отримала від завідуючої онкогематологічного відділу дитячої обласної лікарні м. Житомир світлину))
а сьогодні має бути продуктивним)))
ловіть свої мрії, вони поруч:)
