Сторінки

Шукати в цьому блозі

26.11.10

нудить

Світ став чорно-бідним...

даремно жадібно всі ці роки ковтала його.. похабцем...

хочеться блювати ним...

блювати світом.. на світ..

приємного апетиту всім...

а я посиджу на дієті..

20.11.10

Концерт


Для тих, хто полюбляє гарну музику та бажає у цьому житті зробити добру справу, повідомляємо, що є шанс поєднати все це в один найсвітліший вечір зими!

16 грудня напередодні дня Св. Миколая в пабі Портер, що на Позняках, відбудеться БЛАГОДІЙНИЙ концерт "За.світ.ти". Метою якого є збір коштів на діагностичне устаткування для дитячого онкогематологічного відділу м. Житомир.

Ваш квиток - це найцінніший подарунок дітям, які заслуговують бути присутніми у цьому житті якнайдовше. НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ!

Цього вечора для Вас гратимуть:

Switch On The Light

Vivienne Mort

Love'n'Joy

Антре (ех Н.Три)

16 грудня 2010р.
Початок 20:00
Вхід 30 грн.
Паб Портер, метро Позняки, вул. Мішуги, 3а

Також будемо раді Вас бачити серед учасників Благодійного аукціону прогулянок

16.11.10

Афоризми)

Вуди Харрельсон:

Хреново родиться хомяком — не поболтаешь и не покуришь.

Ненавижу прессу. Все, чем они занимаются, — это оттачивают свой цинизм и сарказм. Это что, бля, теперь такой вид искусства?

Адвокаты — вот лучшие актеры.

Мне кажется, что дети должны как можно раньше узнать, что такое несправедливость. Потому что с этим знанием легче существовать во взрослом мире. В моем случае это произошло достаточно поздно, о чем я до сих пор здорово жалею. Это было в шестом классе. Один парень приставал к девчонке, и я сказал ему, чтобы он отвалил. Он послал меня. Мы страшно подрались, а потом нас обоих вызвали в кабинет директора. Этот хряк устроил нам обоим настоящий ад, и мне досталось точно так же, как и тому парню. Это было ужасно несправедливо, потому что я просто защищал девчонку. Так вот: если бы я узнал о несправедливости раньше, я бы просто навалял тому парню и удрал бы домой.

Нравится мне вот эта линкольновская фраза: «Я побеждаю своих врагов, превращая их в своих друзей». Когда я вспоминаю ее, я даже о ФБР начинаю думать с симпатией.

Я всегда опасался сделать великий фильм, потому что потом будет очень сложно повторить успех.

Даже те великие события, которые еще не случились, когда-нибудь станут простым вчерашним днем.

Извещение императора Цезеуна: «Лодку сравнил я с правителем народа, а реку сравню с простым народом: река способна нести на себе лодку, способна перевернуть лодку»

Ду Фу – великий танский поэт: «Не пренебрегая современниками, любить древних»

14.11.10

все ті ж мрії))


мльо... я ще маю мрію...))

хочу кохання з присмаком шаленства, пристрасті, божевілля у цьому готелі))))

Курортный отель Conrad Maldives Rangali Island Hotel на Мальдивах предлагает женихам и невестам воспользоваться предложением Ithaa Undersea Ceremony и провести свадебную церемонию, а также и брачную ночь под водой на глубине 5 метров в помещении единственного в мире подводного ресторана Ithaa с полностью стеклянными стенами.

В предложение входят spa-процедуры для новобрачных, свадебная церемония в зале Ithaa, катание на лодке при закате, праздничный ужин из деликатесов и даров моря, брачная ночь под водой в зале Ithaa в окружении коралловых рифов и редких рыб, завтрак с шампанским и многое другое. Предложение пользуется большой популярностью, поэтому заказывать его следует не менее чем за 14 дней до желаемой даты, сообщает TheBridesGuide. Цена предложения - по запросу.

Курорт Conrad Maldives Rangali Island расположен на двух частных островах в Индийском океане и известен белоснежными песчаными пляжами и коралловыми рифами удивительной красоты. Отель, дважды названный лучшим в категории Best Hotel in the World и несколько раз в категории Best Resort, предлагает постояльцам 50 роскошных вилл на воде, 79 вилл на побережье и 21 виллу с отдельными spa-апартаментами. Цены начинаются от $380 за ночь на вилле на побережье.

Я маю мрію...))

Я хочу бути журналістом... і хочу займатися благодійністю..)

сьогодні зрозуміла, що це можна поєднати.. головне йти до мети)))

11.11.10

про чоловіка, з яким ми могли мати купу дітей)))

сьогодні я згадала про Юрія..) якось дивно..))

мої вечірні прогулянки зведуть мене з розуму) та про це пізніше, і про Юрія пізніше))) просто вирішила не згубити цю думку в хаосі буденності))) хай Юрію ікнеться хддд


Виграй квитки на 30 Seconds To Mars

Підтримуй концерт 30 Seconds to Mars, запрошуй на нього друзів і знайомих - і отримай безкоштовні квитки!
Умови конкурсу: тут

09.11.10

коли навушники у вухах

отак тинялася темною вулицею та слухала музику на повну гучність, вдихала аромат сухого листя з домішками автомобільних вихлопів + деяких елементів таблиці Мєндєлєєва.. і ні про що не думала... раніше я кайфувала від стану "недумання", який доволі рідко радував мене... та останнім часом я почала ловити себе на думці, що мої думки десь загубилися.. їх просто не існує.. стан "недумання" і я стали нерозлучними.. і це дратує... все навколо якесь нецікаво-одноманітне... не хочеться думати ні про низьке, ні про високе, ні про любов, ні про ненависть, ні про пройдешнє, ні про те, що на мене чекає... хочеться втікти не від когось, а від самої себе... оцієї, яка пірнула у нігілізм думок та потребує термінової евтаназії...

Радіо-диктант національної єдності

Юрій Кульчицький

Мало хто в Україні знає про Юрія Кульчицького, хоча цей українець відкрив Європі запашний східний напій – каву.

Родом він із української шляхетської родини Кульчицьких-Шелестовичів із Самбірщини. Замолоду пішов на Січ. Під час одного з походів Юрій Кульчицький потрапив у полон, де досконало вивчив турецьку мову й звичаї. Саме там він відкрив для себе неповторний смак та аромат кави. Пізніше Кульчицький служив у австрійській дипломатичній місії. Він відіграв важливу роль у легендарній Віденській битві, яка, до речі, зупинила турецький наступ на цивілізовану Європу.

Крім будинку й медалі, рятівник отримав від міської влади Відня триста мішків кави. Зернята залишили в обозі турки, щоправда, австрійці вважали їх кормом для верблюдів. Однак полонені тварини каву їсти навідріз відмовлялися.

Підприємливий українець не розгубився – і відкрив кав’ярню. Віденцям кава припала до смаку. Кульчицький, перебравшись в турецький одяг, особисто частував своїх гостей, пом’якшуючи смак кави медом, цукром, а згодом – молоком і вершками.

Нині одна з віденських вулиць названа на честь героя-кавовара, на ній же українцеві встановлено погруддя.


Цікаво, чи зробила я помилки))) написала диктант, а відправити - не відправила)

вірш

Дуже гарний віршик))

належить перу Аліни Шевченко)


Уведите меня от воды.

Она грусть приводит с тоскою.

Я стираю слёзы рукою.

Уведите меня от воды.

Не давайте мне часто дышать.

Я привыкну к вкусу несчастий.

Не смогу я от них убегать.

Вы не знаете что это – счастье.

Разбивайте мои мечты.

Я усну, и однажды ночью

Разрешу не играть в ничью.

И верёвка затянется прочно.

Уведите от сюда детей.

Им не стоит знать, в чём здесь дело.

Я без глаз их шагаю смело.

Уведите от сюда детей.

Разреши мне забыть обман.

Не калечь моё слабое сердце.

В нём и так слишком много ран.

Лучше снова пустое место...

Маккава)))

купила сьогодні два пакетика маккави))) а у них якраз акція))) потрібно знайти унікальний код у середині пакетика та відправити смс на номер))) ціна смс 50 коп.))) виграш до 5000 грн))))

цікаво, лохотрон чи нє)))) ото буде хвайненько, якщо на мене 10 штук звалиться)))

але ж гривні шкода хддд

07.11.10

Бренько)))

Я - нехороша гЬорла))))

Sandro: Привет )
как денёк ?
Jmenka: привіт))) не знаю, у мене ніч гг))))
Sandro: остряк ! ))))))))) хорошо, как ночь ? )
Jmenka: чекаю ранку)))) гг
та у постіль сніданку хддд\
Sandro: а кто приготовит завтрак ??? )
Jmenka: ти маєш принести хд
Sandro: так тыж на северном полюсе )))
а вот знал бы адрес - принёс! )
Jmenka: я на поверх вище від тебе хддд ти ж під кригою)))))))))))
Sandro: но знаешь как там сверху тяжело ...
нужно знать точно где и буду с лакомками! )))
Jmenka: я на 20градусах долготы и 47 широты на юго/запад гг
Sandro: не хочешь ты мой завтрак .... (
Jmenka: хє-хє)) ну ок, принось, вул. Грушевського, 9а
Sandro: дуришь ты мне голоау, а квартира ? )
Jmenka: 12
Sandro: я чёт не могу понять где это ! )
Jmenka: печерський район)
Sandro: ахаха ))
проверил по мапе, эт чуть далековать ! )
вот обманщица!!!
Jmenka: тю, ти дивний?
це в Липках, Печерський р-н
Sandro: да понял я где !
но вот подумал что уж слишком хорошее место ) прямо ну не верится ...
Jmenka: та)) крутий райончик) а чо не віриться?
Sandro: через чур уж крутой! наверн поэтому )
я всякий раз, выходя там из метро, думал о том, что круто было бы там жить )
в любом месте по этой илице, а особенно там ! )
Jmenka: гг мрії здійснюються)) у тебе є можливість завтра там побувати хдд
Sandro: а с кем ты там будешь ? )
Jmenka: я вже другий день сама дома)
Sandro: вот круто, если всё рил!
а так себе подумал - поехал, открывает дверь женщина злая и говори, кто вы ? а я - ааааааааа ....
Jmenka: гг я можу реалізувати твої думки гг це, якщо до 10 ранку приїдеш гг я буду зла, бо ти мну розбудеш))))
Sandro: на то он и завтрак в постель, чтоб будить )))
лучше после 10-ти ? )
плотно завтракаешь ? )
Jmenka: вистачить кефірчика та шоколаду)))
Sandro: а какой шоколад, молочный ? )
и время ?
Jmenka: після 10)))) ага, молочний))
Sandro: хорошо! ))))))
возьму вот и приеду! ))
Jmenka: )) ласкаво просимо хддд
Sandro: договорились !
я как приду, Женю спрошу )
Jmenka: дуринда. Женя тобі двері відчинить)
Sandro: и ещё, а как вы с Светланкой знакомы ? )
ахаах ))) я знаю )
что не дурак, а что откроет )
Jmenka: це май сістер)
Sandro: я так и подумал !
а родная ?
Jmenka: нєа
двоюрідна, а що?
Sandro: вы с ней похожи!
особенно на фото, где свадьба и вы там с девочками )
Jmenka: нєєє, ми з нею зовсім не схожі)))
ми колись стояли перед дзеркалом і дійшли до такої думки)) бо був період, коли всі нам говорили, що ми схожі)))
Sandro: точно )
давай мне ещё свой тел ! )
Jmenka: забагато на один раз)) і адресу, і телефон)) телефон дам, як притопаєш))
Sandro: згода )
я просто хотел подстраховаться, вдруг что случится, а номерок есть ! )))
Jmenka: тю, мені, що 16 років, щоб фігнею займатися?
Sandro: я не о том )
может быть я застрял бы в лифте ... )
норм всё )
Jmenka: третій поверх)) сходами піднімешся)) там домофон, до речі, набереш літеру "К" та номер квартири)
Sandro: ага, и номер 12 ))) лучше пешком, а то и вправду вдруг ... )
Jmenka: ))) ото смішно було б)) давай поексперементуємо хддд
Sandro: вместе застрять ? ))
Jmenka: нє))) чи ти застрягнеш))))
я, до речі, один раз засрягла)))
Sandro: скорее нет, чем да )
но не буду рисковать, а то как же ты без завтрака ... )
Jmenka: вірне рішення)))
Sandro: думаю за двоих )
и на долго ? )
Jmenka: на хвилини 3)) я зна 1 поверсі застрягла) я натиснула 3)) ліфт закрився і стояв на місці)) ще й світло згасло)

тепер ділемка))) зізнітися, що це розіграш))) чи дочекатися, коли мене польють "приємними" словечками)))) хє-хє))))

05.11.10

Тетяна Харламова: «Якщо у народу не буде власної літератури,не буде й власної країни»

4 листопада 2010 р. у Національному музеї літератури України було презентовано книгу Станіслава Цалика і Пилипа Селігея «Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури» з серії «Невідома Україна».

Знайомство з літературною новинкою відбулося у формі відкритого судового засідання. Як не дивно, на лаві підсудних опинилися автори книжки, яких назвали ворогами народу та винесли обвинувачення у публікації матеріалів, що віддзеркалюють справжнє життя українських радянських письменників. Правосуддя здійснювала так звана «трійка ГПУ», у ролі якої виступили актори музично-драматичного театру «Карнавал», а саме: А. Тітов, І. Каблов і А. Чернов.

Події, що описані в книзі, охоплюють пекельний період 30-50 років минулого століття та пов’язані з легендарним київським будинком для «робітників культури» – Роліт. Саме під дахом цієї будівлі мешкали головні персонажі вражаючого життєпису: Микола Бажан, Максим Рильський, Іван Кочерга, Павло Тичина, Олександр Корнійчук, Улас Самчук, Юрій Яновський, Остап Вишня, Олексій Кундзіч, Олесь Гончар та інші.

На сторінках книги українські класики постають живими людьми, які, як кожен з нас, мають власний світ, у якому перегукуються радощі та страждання, злети та падіння, любов та ненависть, справедливість і беззаконня.

Судове засідання відкрили, права та обов’язки роз’яснили, склад Суду оголосили, прийшов час докази дослідити.

У своє виправдання Станіслав Цалик і Пилип Селігей представили Суду відеострічку, яка підтвердила що Роліт – це не міф. Хоча нині у ньому й не проживають «робітники літератури», крім літературознавця Олега Микитенка, та про ті буремні роки свідчать 28 пам’ятних дошок. Щодо О. Микитенка, він єдиний, хто мешкає в будинку від першого дня (вселився ще шестирічним хлопчиком), тому для авторів він став живою енциклопедією. Понад 10 років тривали їхні «розкопки». Праця виявилася немарною. Зібрано чимало ексклюзивних інтерв’ю та фотокарток, розкрито архівні документи, зокрема й колишнього КДБ. Як результат, на сторінках книги ми знайомимося з українськими майстрами пера через призму їхнього особистого життя, такого правдивого і водночас незвичного для сприйняття.

Свідками у справі виступили Валентина Гончар – дружина Олеся Гончара, Мар’яна Євтушенко – онука Остапа Вишні, Ірина Прахова – пасербиця Уласа Самчука, Віктор Баранов – головний редактор часопису “Київ”, Алла Диба – науковець Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Останню визнали співучасницею злочину, адже всіляко сприяла пошуку потрібної архівної інформації.

Атмосфера в судовій залі була досить природною та дозволила усвідомити суворі реалії тогочасного режиму. Втім, українці вміють сприймати іронічно власну історію.

Свідчити на користь підсудних вийшла Ірина Прахова, яка зазначила, що дуже тяжко стояти перед «трійкою», ті, недовго думаючи, відповіли: «Ничего, скоро будете сидеть!»

Овації залу викликав свідок Віктор Федорович… Усі в один голос вигукнули: «Янукович!». Та секретар судового засідання розчарувала присутніх, і до зали увійшов Віктор Федорович Баранов.

В. Ф. Баранов розпочав свою промову із кепкування: «Ай ем вері-вері соррі, що я жив в СССоРі. Ай ем соррі вері-вері, що я жив в СССРі». Також він прокоментував фотокартку «Остап Вишня спить»: «Ви мені скажіть, будь ласка, коли спав радянський письменник? Він пильнував ідеологічні доктрини партії та уряду!». І на останок попрохав «присудити книгу до неймовірної популярності серед читачів, а їхніх авторів – до довічної слави». Суд погодився розглянути «вместо расстрела – пожизненное».

У ролі експерта виступила Лариса Масенко – мовознавець, доктор філологічних наук, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, багаторічна мешканка будинку Роліт.

Л. Масенко високо оцінила книгу і підмітила, що автори уникнули спокуси «підглядання в шпарини», тому матеріал викладено дуже делікатно. Поза всяким сумнівом, Станіслав Цалик і Пилип Селігей заслуговують на повагу та вдячність.

У судові перипетії було втягнено секретаря Суду – Тетяну Харламову. Надійшла інформація, що вона причетна до справи, тому що була організатором усіх робіт з видання та розповсюдження книги.

Тетяна Харламова визнала свою вину та повідомила, що над книгою працював колектив у кількості 25 осіб агенції “Наш час”, директором якої вона є. «У наше виправдання хочу сказати, що перший тираж книжки склав всього тисячу екземплярів і розійшовся дуже швидко». Це засвідчує, що книга викликала помітний інтерес читачів.

Суд постановив зняти усі наклепи та звинувачення з авторів книги – Станіслава Цалика і Пилипа Селігея, а також з представників видавництва «Наш час». Повністю їх виправдати та визнати книгу «Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури» обов’язковою для прочитання.

У «Трійки», напевно, був чудовий настрій. Адже, замість звичних «ув’язнити», «заслати», «розстріляти», вони зняли всі обвинувачення, ще й по завершенню розіграли цінні призи.

Рішення суду оскарженню не підлягає, тому беріть до рук книгу та зазирайте до шухляд письменницьких таємниць.

04.11.10

Сьогодні..))

Була на презентації книги "Таємниці письменницьких шухляд"))) зараз засяду писати репортажик)))
а ось цікавий сайтик http://litakcent.com/ :))))