Він з"явився в моєму житті холодного січня. Увірвався так нахабно, але такий був потрібний. Йому вдалося в мені викликати усмішку, вдалося потривожити моє серденько, і з"являтися чи то випадково, чи усвідомлено в моїх думках.
Йому було менше, ніж мені, але видавався дорослішим. Він мене хотів викрасти з мого життя... А я всіляко знаходила дурнуваті відмазки, чому цьому не бути... Мене до нього тягнуло. Наших спільних миттєвостей було декілька, але вони були на такі ж грайливі, та незрозумілі на смак як кращий сорт французького шампанського.
Він увірвався в моє життя так нахабно... але ж так нахабно з нього зник. І коли він із нього зник, зрозуміла, що хочу бути з ним, готова бути з ним...
Але пізно.
Чоловіки не люблять, коли з ними грають. Загралася.
І от зараз він поїхав на Схід.. поїхав на Схід...захищати кордони.. Чоловік не на словах.. Чоловік!
Чоловік, але, мабуть, який ніколи не належатиме мені. Прикро.
