політ у прірву

Я про це знала.. та все ж, коли знання ще й підверджуються фундаментом, яким є книга, то їм надається якесь особливе значення...
Стан закоханості паралізує дієвість та результативність людини.. її думки присвячені лиш йому-єдиному.. про досягнення якихось надвисот у цей період можна забути... політ все ж таки відбувається.. емоційний.. але ніяк не особистості..
мабуть, і я перебуваю в цьому періоді.. радіти.. сумувати... покаже час.. але набридло малювати у думках.. хочеться відчувати..поруч...

не склалося..)

з шампанським не склалося.. але холодильник радо підморгує вином.. не люблю кагор.. але тіло/душа потребують ліків..

день флітів..))

алкоголь:)

сьогодні, можливо, буде шампанське..)))
і пофіг, що я вирішила не пити)
є моменти, коли хочеться.. треба.. бо інакше ніяк...)

вирізати б..

Тернопіль..концерти..Львів..північні вітри у потязі.. і багато-багато нових облич..
мабуть, я інтроверт... люди мене стомили..світ мене утомив..
не хочеться бігти, не хочеться йти, навіть стояти не хочеться та й нити не хочеться..
хочеться насолоджуватися, але чим/ким? поки не знаю.. і відповідь шукати - та ну її..
босоніж.. це свобода.. крик... це свобода.. вибір.. це свобода.. небо.. це свобода.. сонце.. це свобода.. чисте повітря.. це свобода.. політ.. це свобода.. а навкруги - це рабство.. саме воно й манить.. і ніхто не здогадується, що на лобі в нас написано "раби"..
соціум..стандарти.. боротьба..нема тут насолоди..лиш змагання.. перемога стає псевдонасолодою.. ось таке воно житійо..

любов..))

а он мнє нравітца, но я шота нікак німагу панять, ілі ета взаімна..)

29 квітня - 4травня 2011:)

Київ-Івано-Франківськ-Калуш-Старий Угринів-Калуш-Івано-Франкіськ-Галич-Більшівці-Львів-Київ...Ця подорож лишиться у моїй пам'яті назавжди))

Калуш - європейське місто!!! цей напис неодноразово підтверджувався фактами))
гуляли Калушем з Тарасом із роздявленими ротами)) Містечко, в якому хочеться жити)) тихе, охайне, модернізоване, гарне, привітне)))

трішки побродили ним, навідалися до парку, де на березі ставу ранкової п'ятниці рибалки ловили рибу, біля сцени купчилася дітвора - готували якусь виставу.. а ми ходили і любувалися принадами природи))

А ось і Страрий Угринів, славетний своїми мешканцями, а особливо Степаном Бандерою! Українське село завжди привітне, тихе та у вирі турбот..
Єдиний вказівник "Музей С. Бандери" і ми наздогад спускаємося донизу, зустрічаємо хлопака, перепитуємо щодо музею, і знову йдемо..)) А ось і він - музей.. захоплює.. на язику слово "мзей" ніяк не вимовляється, натомість - "садиба"))))

а ліворуч від музею сором'язливо вигляда хатина, в якій народився Герой України..))
як справжні мандрівники, ми примостилися на травичці, розклали свої запаси, щоби перекусити, не встигли й крихти до рота покласти, а нас вже й запрошують на екскурсію..)))
екскурсія видалася надцікавою.. поштопала трішки душу.. змусила дати відповідь на енну кількість запитань, які виникали до того моменту, примножила ненависть до комуністичного режиму, породила трішки нелюбові до поляк... трагедія.. Україна потопає в цьому слові, а ми, українці, ніяк не протягнемо руку помічі...
після музею, нам таки вдалося перекусити.. а потім надибали джерельце та галявину з усілякими квіточками та травами:)) гарна місцина, свіже повітря, настрій на підйомі:)))
Франик був вельми привітний, але дорога стомила, і ми ледь з Тарасом не здалися в неріному бою..))) але десь узялася неймовірної сили енергія і ми подолали кількасот метрів славетного міста:) враження - сонячні:) та й погода була відповідною, тому й лишився такий відбиток у пам'яті))) ще й натрапили на чоловіка, який завідує туризмом, то він нам зробив екскурс в історію міста))

а ще я покаталася на незвичній гойдалці, яку Франику подарували ковалі:)) гойдалка як витвір мистецтва)) хто б міг подумати))))
..незаконно пробираємося до маршрутки на Галич... кількадесятхвилин, міст через живописний Дунай і ми на місці:)
історія з готелем видалася чудернацькою з присмаком містики))) але ми лишилися живі-здорові, а це найголовніше))))))))

зранку ми потопали до Галицького замку,трішки прогулялися центом, поніжилися на сонечку, зустріли Альберта..)))
декілька годин і ми в Більшівцях перед монастирем:) в якому й жили 4 дні)))

Табір "Пізнай себе" :) нас було 36:)))ми ходили на тренінги, арт-терапію, танц-терапію, грали в ігри і просто дуркували:))))) приємні знайомства:) незабутні 4 дні:)))

.. у монастирі ми навіть влаштували дискотеку))) хочте вірте. хочте ні)))

по закінченню табору ми поїхали до Львова, 5 годин гуляння містом, сидіння в кафетерії.. замерзли.. стомилися... дочекалися потяга, і радо в нього стрибнули..)))

..а Київ зустрів холодом і мокрими асфальтами..)))