Тернопіль..концерти..Львів..північні вітри у потязі.. і багато-багато нових облич..
мабуть, я інтроверт... люди мене стомили..світ мене утомив..
не хочеться бігти, не хочеться йти, навіть стояти не хочеться та й нити не хочеться..
хочеться насолоджуватися, але чим/ким? поки не знаю.. і відповідь шукати - та ну її..
босоніж.. це свобода.. крик... це свобода.. вибір.. це свобода.. небо.. це свобода.. сонце.. це свобода.. чисте повітря.. це свобода.. політ.. це свобода.. а навкруги - це рабство.. саме воно й манить.. і ніхто не здогадується, що на лобі в нас написано "раби"..
соціум..стандарти.. боротьба..нема тут насолоди..лиш змагання.. перемога стає псевдонасолодою.. ось таке воно житійо..
Немає коментарів:
Дописати коментар