Шматочок армагедону...

Під ногами біло-біло.. Але варто лиш підняти очі до неба, як картина змінюється... Біла фарба вмить набуває сірості... Сіре небо.. До божевілля сіре... до страху.. Навколо ні душі... Спинити політ літака та самій спинитись - зник би звук... якось так, певно, й виглядає армагедон.. коли існують два кольори та твої думки...