Цікаво спостерігати за собою :)
За собою, за своїми думками, діями, рухами..
Цікаво ставити перед собою завдання і намагатися їх досягати:)
Ось з Лєнцьою та Наташою маємо протриматися до 1 грудня без шоколаду, цукерок, печива та тортиків. З усього арсеналу можна лиш сухарики. Відчуваю, я їх вже скоро зненавиджу)))
Але я тримаюся. Перший день без ласощів проходить успішно))
Та не про це..
Про мене і мої зміни. Про осінь.
У цій осені було багато всього.
Я відкрила для себе багато таєн жіночності. Тут варто сказати, коли учень готовий, до нього приходить вчитель.
Щось подібне й у моєму випадку:)
Ця тема мене постійно прислідувала, остаточно я зрозуміла, яку інформацію в мої мізки хоче "впихнути" світ, коли посеред лісу в пізній час я говорила з Інною (у свої 34 роки вона вся сяє). Це був переломний момент. Коли інформація перестає бути просто інформацією, а починає ставати стилем життя. І нехай крок за кроком, але це краще, ніж нічого. Від простого до складного - шлях йоги. І мій шлях.
О! Так! Йога. Про неї я думаю щодня. Інформація мене переслідує. Але вона ще не стала стилем життя. Може, це той випадок, коли варто просто почати займатися? Вже з завтра? Я спробую. Спробую спробувати:) (Чи, можливо, все ж таки учень ще не готовий? І тому поруч немає вчителя? ;))
Англійська. Я знову її вчу. Але вже в інший спосіб. Ми з Таньою народили дивну суміш "ГСД+навчальний гурток "Англійська для тебе"))
Нас четверо, що вічно вчимося)) Може, на цей раз все-таки англійська нам усміхнеться?)))
А ще я практикую 6 секунд від Євгена Чернецького, в якого брала інтерв"ю про дитячу йогу:
"Викладаючи йогу, я ставлю перед собою ціль – привнести в життя дитини нову звичку. Сучасні діти дуже зайняті (школа, 500 гуртків, домашнє завдання…), і в них справді не вистачає часу на йогу. І тому перше домашнє завдання, яке я їм задаю, займає близько 6 секунд. Вони його роблять протягом одного тижня.
Я вірю, що думки матеріальні. Наша свідомість краще запам’ятовує початок і кінець. Спостерігаючи за життям, спілкуючись з людьми, я помітив, що, прокидаючись, перше, що ми починаємо робити – це думати. Тому завдання полягає в тому, що перш ніж розплющити очі, вони повинні подумати, що сьогодні буде гарний день. Це займає 3 секунди. А ввечері, коли лягають спати, – подумати, що сьогодні був гарний день. Все разом займає 6 секунд. Діти вчаться позитивно мислити, на свідомому рівні програмують реальність і простір".
А ще ця осінь неймовірно приємна на дотик. По-своєму тепла, по-своєму прохолодна та вітряна. Але така приємна.
Немає коментарів:
Дописати коментар