Так кумедно...
Ще до сесії 2 тижні з хвостом, а група вже в передчутті - панікуємо))
У розкладі предмети та викладачі, яких ми нууу ніяк вже не думали "зустріти" на 5 курсі..
Привіт іспит із зарубіжної літератури (вже вдруге? хм..) та залік із Радчик (сюрпрайз ще той)..
Але цю сесію я чекаю якось по-особливому. Мабуть, вже трішки встигла скучити за базіканням в столовці, безсонними ночами, за шаленим ритмом і, звісно, за Ангелінкою та Олегом. Правда, Ангелінка бере академку, доведеться мені самотужки відбиватися від Олегового потоку жартів аля "Валєрчік"))))
ще досі кахикаю. натиснула свою "глубінную кнопку чєснасті" і зрозуміла причину)) ах, так... на одному тренінгу одна Раєчка намолола нам купу брєду, та одна думка з її уст промайнула розумна. Будь-яка хвороба часто пов"язана з нашим бажанням захворіти. Підсвідомо нам хочеться відпочити, чи щоб нас пожаліли, чи не хочеться виконувати якогось завдання, яке просто ТРЕБА зробити та інший букет причин. І, щоб зрозуміти, в чому причина, треба натиснути свою "глубінную кнопку чєснасті")))) Але, де вона і куди натискати ми так і не зрозуміли :)) та то пусне, головне - усвідомити та зізнатися собі чесно...
Зізнаюся. За мною тягнеться недороблена стаття. Я її вже давно написала, відправила, редактору все сподобалося. І я, кагбе, віджила тим моментом і тут, як сніг з неба, звалився лист.. Або зацензурять один момент у статті, або треба його розжувати.. Я вибрала, звісно, варіант намбер ту. Ми нє іщім льогкіх путєй, а зря. І от нині заради експерименту, спробую розжувати той момент і відправити матеріал. Хто зна.. Мо, за ніч станеться чудо і я на ранок буду как агурчік?)))
Пішла.
Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар