кіно

..а я все увляю нашу зустріч як чорно-біле кіно.. ти посміхнешся мені та довго мовчатимеш.. а я боятимуся вдихнути ковток повітря і тихенько промовлю: "Привіт.."..
ми будемо так довго стояти, до схід сонця..але котрого дня - досі лишається таємницею.. ми боятимемося підійти один до одного..але дощ прийде нам на поміч.. ти пригорнеш мене до себе і боятимешся втратити..навіть на мить..
кіно.. все це лиш кіно.. а в житті - ми зустрінемося, скажемо один одному привіт, подуркуємо та розійдемося, не зізнаючись одне одному в почуттях... так і помре те, що народилося зі сходом сонця...