Море.. воно мені цього літа навіть не наснилося, але завжди думки про його безмежність бродили у моїй голові.
Хочеться відчувати нічну прохолоду моря.
Хочеться прислухатися до схвильованого шуму хвиль.
Гадаю, нічне море відповіло б на нескінченну кількість питань, які все не полишають мене.
Але не буде цього року моря..
І не буде відповідей..
Осінь у мою душу пробралася якось грубо, ще у серпневі дні..
У житті багато музики.. сумної музики..
Та в житті є багато маленьких радостей.
Вони як повітряні кульки, які все мчать догори.
І ти швиденько за них вхоплюєшся, щоби час від часу злітати..
Немає коментарів:
Дописати коментар